Гірчиця натуральна "Земледар міцна"

Гірчиця — приправа, яку отримують шляхом розмелювання насіння рослини, що має таку ж саму назву: гірчиця. Залежно від того, насіння рослини якого виду були використані для приготування, готова гірчиця може бути від блідо-жовтого до насиченого коричневого кольору і мати смак від пряного солодкого до дуже гострого. Для приготування гірчиці традиційно беруть оцет, але органічна гірчиця «Земледар» має у складі лише мед, сіль та воду, й тому идеально підходить веганам та сироїдам. Основними активними складовими гірчиці є:

• гірчичні олії — обумовлюють смак і запах, а також гостроту готового продукту;
• антибактеріальні сполуки — гірчиця довго зберігається і практично ніколи не вкривається пліснявою, її навіть часто використовують як консервант;
• вітаміни А, В, Д, Е і РР, які довго зберігаються, в тому числі і з-за кислого середовища.

Гірчиця здавна має репутацію страви, що збуджує апетит і поліпшує травлення. Крім того, вважається, що вона покращує обмін речовин, роботу серцево-судинної системи, працює одночасно як проносне, так і нормалізує роботу шлунка і кишечника. Завдяки рослинним інгредієнтам, які використовують при приготуванні гірчиці, калорійність готового продукту помітно нижче, ніж у майонезі і навіть в кетчупу. Тому тим людям, які стежать за калорійністю свого раціону, саме гірчицею часто рекомендують замінювати звичні соуси. Також за допомогою гірчиці можна подовжувати термін зберігання деяких інших продуктів. За століття існування індустрія виробництва гірчиці накопичила безліч цікавих фактів:

• перша згадка гірчиці як соусу зустрічається в кулінарній книзі за часів Римської імперії, складеної в IV столітті;
• у Франції склад гірчиці встановлювався законодавчо, а готовий продукт підлягав сертифікації;
• в Англії гірчицю довгий час вживали в сухому подрібненому вигляді подібно гострому перцю, і тільки в XII столітті порошок почали змішувати з сидром або вином;
• знамениту американську гірчицю для хот-догів, жовту і помірно гостру, вперше було віроблено ​​в 1904 році, і з тих пір її склад практично не змінювався;
• в даний час в більшості країн найпопулярнішою є власна рецептура, обумовлена ​​особливостями національних кухонь, а ось визнаної «гірчичною столицею світу» був і залишається французький Діжон, і гірчиця, що випускається там, обов'язково отримує сертифікат достовірності.