Чай «Квітка», 45 г

До складу трав’яної суміші входять липа, вербена, лимонна трава, каркаде, календула, листя ожини, бузина, листя смородини, соняшник, волошка, мальва.

У квітках липи є ефірна олія, слиз, глюкозид, каротин і вітамін С, а в листках – дубильні речовини й фітонциди (речовини, що вбивають бактерій).

Вербену у народній медицині вживають при хворобах печінки й селезінки, загальній слабкості та при головному болю.

Лимонна трава володіє цитрусовим ароматом з приємними нотками мигдалю, має смак лимонної цедри. Вона має антидепресантну і загальнозміцнюючу дію, сприяє зміцненню імунітету і підвищенню стійкості організму людини до негативного впливу несприятливих умов навколишнього середовища, різного роду стресів, інтенсивних розумових і фізичних навантажень.

Каркаде або відвар із гібіскуса містить антиоксиданти і має спазмолітичні, сечогінні, жарознижуючі властивості. Напій містить багато вітамінів і органічних кислот, зокрема, лимонну, які сприяють покращенню загального стану організму.

Нагідки лікарські (календула) характеризуються ранозагоювальними, спазмолітичними, протизапальними, бактерицидними, гіпотензивними, седативними та кардіотонічними властивостями, вони покращують метаболічні властивості печінки (підвищують видільну і секреторну функції, зменшують кількість холестерину та концентрацію білірубіну в жовчі). Листя ожини містить в собі аскорбінову кислоту, корисні мінеральні речовини, амінокислоти. Настої і відвари на основі листя здатні налагодити травлення, допомагають легше перенести клімакс.

Бузина. У науковій медицині застосовують квітки, квіткові бруньки й листки. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при простуді, кашлі, для інгаляції та полоскань, а препарати з них — при ларингітах, бронхітах, грипі, захворюванні нирок і сечового міхура, при невралгіях.

Листя смородини багате на біологічно активні речовини, ефірні олії, дубильні речовини, фітонциди, вітаміни. Встановлено, що в листі смородини аскорбінової кислоти міститься набагато більше, ніж у ягодах. Народна медицина використовує листя смородини як антисептичний, протиревматичний, сечогінний, протизапальний, очисний, тонізуючий засіб. Крім того, листя смородини показане за гастриту, подагри, серцево-судинних захворювань. Квітка соняшника, немов маленьке сонечко. Назва цієї рослини так і перекладається - сонячна квітка. Спочатку його вирощували в садах і парках як декоративну квітку. Однак з часом з'ясувалося, що головна цінність соняшнику - зовсім не в його красі: ця рослина дуже корисна для лікування багатьох захворювань. У народній медицині соняшник застосовується «з голови до п'ят» - насіння, квіткові голівки, крайові язичкові пелюстки, стебло, молоде листя і коріння.

Волошку вживають у народі як жовчогінний, сечогінний і потогінний засіб: при водянці, жовтяниці, запаленні нирок й сечового міхура та при простуді. В науковій медицині волошки сині вживають лише як легкий сечогінний засіб.

Чайний напій, у складі якого є мальва, вкрай корисний, перш за все, для системи травлення. Завдяки ряду корисних і цілющих властивостей, він благотворно впливає на стан кишечника, а також бореться з діареєю. Крім цього, трав'яний чай з мальвою має відмінну протизапальну дію для ротової порожнини. Він також допомагає боротися з сильним кашлем. Завдяки наявності полісахаридів і слизу, рослина відмінно розріджує мокротиння і сприяє його виведенню з легенів.

Яскрава квіткова суміш увібрала в собі різноманіття квітів для повної насолоди.